|
|
|
Пэри
Повідомлення: 647
|
|
ГАЗЕТА „ВОЛИНЬ”
У МОДІ ЗНОВУ ЛИЦАРСЬКІ БОЇ
У минулі вихідні під патронатом луцького міського голови Антона Кривицького проходив ІІ Міжнародний фестиваль середньовічної культури “Меч Луцького замку”, присвячений 575-ій річниці з’їзду в Луцьку монархів європейських держав.
Близько двохсот представників численних клубів історичної реконструкції з України, Білорусі, Молдови гостинно прийняв у своїх стінах Луцький замок.
Центральною подією фестивалю, його найграндіознішим видовищем став лицарський турнір, який після тривалого забуття отримав у сучасній Європі своє друге народження.
Між лицарськими поєдинками гості фестивалю мали змогу почути музику часів середньовіччя, а також скандинавський та ірландський фолк у виконанні відомого білоруського гурту “Стари Ольса”, львівських музичних гуртів “Бурдон” і “Львівські менестрелі” та київських “Баскерів”. Сучасні шоу-обробки старовинних ірландських танців, на кшталт відомих усьому світові “Riverdance”, привіз із Сімферополя жіночий дует “Буфони”. Танець живота у виконанні солісток харківського ансамблю “Схід” був просякнутий східною тематикою.
А ще за час фестивалю лучани та гості міста змогли побачити групові бої за спортивною системою “6х6”, турнір лучників, придбати витвори ковальського та гончарського мистецтва, оцінити ручну вишивку на одежах прекрасних дам. Закінчився фестиваль нагородженням переможців.
За допомогу у проведенні турніру був відзначений клуб “Франція” (Київ). Нагороди в різних номінаціях отримали: за справедливість та непідкупність — маршал турніру Євген Чігішев; за перемогу у стрілецькому турнірі — Микита Леонов “Вільні стрільці” (Київ), за перемогу у групових боях — “Франція” (Київ), за шляхетність на ристалищі — Ефін Щитонхейр “Меч і Ворон” (Мінськ), за бойовий дух — Лучезар Київський “Глибинний Страж” (Київ).
Переможцем лицарського турніру після нелегкої боротьби став представник одеського клубу “Тангар” Євген Чеховський. Він отримав головний приз — меч Луцького замку та увінчав короною обрану ним Королеву Любові і Краси — леді Агнесу.
Ірина БЕЛОЦЬКА. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вервольф
Повідомлення: 731
|
|
ДОСВІТНЯ ЗОРЯ
(Волинська обласна газета)
11 вересня 2004 року
"Меч Луцького замку"
Cьогодні і завтра замок Любарта згадуватиме свою молодість, приймаючи у своїх стінах учасників II Фестивалю середньовічної культури. Він є фактично міжнародним, оскільки у ньому беруть участь білоруси, росіяни, литовці, поляки і німці.
[какая-то левая фотка]
Замок у Луцьку, де вже вдруге відбуватиметься фестиваль середньовічної культури "Меч
Луцького замку", за однією з версій був збудований останнім князем Волинсько-Галицької Русі Дмитром Любартом у 1340-1385 роках і слугував резиденцією уряду і глави держави. Роль останньої столиці Волинсько-Галицької держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок незвичайним. Він довго зберігав статус королівської резиденції. У 1429 році великий князь Литви Вітовт приймав у ньому монархів європейських держав. Пізніше замок розбудовував Свидригайло, який був зміщений з великокнязівського трону в Литві і мав на меті створити тут резиденцію автономної Волинської держави. Пізніше (ХУІ-ХУІІІ ст.) діяв крайовий уряд і соборний крилос Луцько-Острозької єпископії, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Замкова канцелярія зберегла півтора мільйони документів з його історії.
Сучасна Європа переживає новий спалах інтересу до своєї історії. Це помітно хоча б з кількості організацій, які займаються відтворенням матеріальної та духовної культури минулих епох. Найбільша і найвідо-міша з них - ЗСА (Зосіеіу їог Сгеаііуе Апаспгопізт "Спільнота креативного анахронізму") - існує більше ніж ЗО років і налічує тисячі членів в усьому світі. Такі організації тісно співпрацюють з багатьма музеями світу, археологами, мистецтвознавцями; вони вивчають бойові мистецтва середньовічної Європи та влаштовують грандіозні свята, зі справжніми кінними лицарськими турнірами та масовими сутичками, в яких беруть участь тисячі людей. Сусідня нам Польща теж влаштовує щороку Грюнвальдську битву, точніше - фестиваль, під час якого відбувається відтворення тих далеких подій. У Білорусі вже кілька років поспіль у березні проводиться великий фестиваль "Білий замок", що збирає сотні учасників з усього СНД. А зовсім недавно, в середині серпня, відбувся другий щорічний фестиваль у Навагрудісу.
Інтерес до середньовічної культури Європи невмирущий. Ця загадкова доба, яку гуманісти епохи Відродження разом з просвітниками XVIII століття називали "темними віками" (термін доіісо був введений італійцями і означав "варварське" мистецтво попередньої епохи), і яка згодом дала могутній поштовх розквіту доби романтизму - мала і має величезне значення, надто коли мова заходить про становлення європейських національних культур.
Перші клуби, що мали стосунок до реконструкції, з'явилися на території СРСР у 1970-их роках (щоправда, на той час у Європі цей рух вже став частиною бізнесу). Це були військово-історичні клуби, які згодом об'єдналися у і Всесоюзну федерацію. У 1989 році Радянська асоціація любителів наполеонівської епохи виявилася єдиною іноземною організацією, що була запрошена у Париж на 200-літній ювілей Великої французької революції. У цей же рік народився фестиваль "День Бородіна", який сьогодні є одним з найпрестижні-ших і який збирає ентузіастів з усіх куточків світу. Втім, наразі у Західній Європі реконструкторів на порядок більше, ніж у СНД, наприклад, у самій лише Польщі налічується від 200 до 300 клубів, що займаються реконструкцією пізнього Середньовіччя. У Чехії перші клуби з'явилися у 1961-1963 роках, а активний рух почався у 70-их. У польському Голубдобженському замку вже протягом двадцяти років проводяться загальноєвропейські лицарські турніри, де збираються представники з Франції, Англії, Німеччини, Іспанії та інших країн.
Хоча реконструкція має шалену популярність у Європі, однак слід зазначити, що це дуже дороге задоволення. Використання при виготовленні одягу тільки натуральних матеріалів та хутер, цінних металів, а головне - шалена кількість ручної роботи, починаючи від вишивки на одязі і закінчуючи виготовленням лицарських обладунків. Додайте сюди ще виготовлення побутових речей (посуд, світильники, ювелірні вироби) та взуття - і ви матимете приблизне уявлення, з якою кількістю проблем реконструктор стикається щоденно. Але крім вміння виготовити якусь річ треба ще мати точні знання щодо приналежності її до певного періоду. Ця потреба змушує людей днями просиджувати у бібліотеках або інтернеті у пошуках потрібної інформації. Саме тому в цій справі неоціненною є допомога археологів, істориків та мистецтвознавців.
Підготувала Оксана ЧУРИЛО |
|
|
_________________
Hige sceal ?e heardra, heorte ?e cenre,
mod sceal ?e mara ?e ure m?gen lytla?.
|
|
|
|
|
|
Вервольф
Повідомлення: 731
|
|
| Крім того, казали мені знайомі, що щось про фест у неділю показували на ICTV |
|
|
_________________
Hige sceal ?e heardra, heorte ?e cenre,
mod sceal ?e mara ?e ure m?gen lytla?.
|
|
|
|
|
|
Матерый
Повідомлення: 306
|
|
| Да показывали ICTV и УТ-1. Завтра ТЕТ приступает к монтажу роликов. Время выхода их в эфир сообщу позже. |
|
|
_________________
Я не страдаю безумием. Я наслаждаюсь им каждую минуту.
|
|
|
|
|
|
Матерый
Повідомлення: 336
|
|
Цитата: › Найбільша і найвідо-міша з них - ЗСА (Зосіеіу їог Сгеаііуе Апаспгопізт "
А от шо таке "Зосіеу йор Среає Анаспропізд" я так і не поняв - новий матюк такий??? Може, я щось не доганяю????????? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вервольф
Повідомлення: 731
|
|
SCA - Society of Creative Anachronism -- то я в OCR не задав двомовне розпізнавання  |
|
|
_________________
Hige sceal ?e heardra, heorte ?e cenre,
mod sceal ?e mara ?e ure m?gen lytla?.
|
|
|
|
|
|
Mistress
Повідомлення: 1559
|
|
| Блин, просто скопировали тот (не доделанный, кстати) пресс-релиз... Тоже мне, журналисты.. |
|
|
_________________
Видишь суслика? И я не вижу, а он где-то есть.
|
|
|
|
|
|
Вервольф
Повідомлення: 845
|
|
| А вчера по Интеру нас не показывали.Хотя и бещали. Сволочи. |
|
|
_________________
Ни вероисповедание ни национальность не мешают человеку быть сволочью
|
|
|
|
|
|
Оборотень
Повідомлення: 506
|
|
| Ага! |
|
|
_________________
В мире есть еще много грабель, на которые не ступала нога человека...
|
|
|
|
|
|
|
|
11-12 вересня відбуватиметься Фестиваль середньовічної культури – "Меч Луцького замку-2004"
11-12 вересня замок Любарта згадає свою молодість, приймаючи у своїх
стінах учасників другого фестивалю середньовічної культури "Меч Луцького замку". Фестиваль фактично є міжнародним, оскільки очікується прибуття учасників з Беларусі, Росії, Литви, Польщі та Німеччини.
В програмі фестивалю – концерти музичних гуртів, що виконують музику часів Середньовіччя, а також народну (скандинавський, слов’янський та ірландський фолк). Це, зокрема, один з кращих на теренах СНД білоруський гурт "Стари Ольса", також відомий львівський гурт "Бурдон", гурт "Драбина" з Харкова та молодий київський гурт "Баскери".
Головною подією фестивалю стане лицарський турнір – яскраве видовище, що після тривалого забуття отримало у сучасній Європі своє друге народження. Його учасниками стануть представники численних клубів історичної реконструкції – як українських, так і зарубіжних.
Увазі гостей будуть представлені середньовічні східні та ірландські танці, що їх продемонструють танцювальні колективи – "Схід" з Харкова та "Буфони" з Сімферополя. ("Bassdance" з Мінська)
Гості фестивалю побачать прекрасних дам та доблесних лицарів, блазнів та ката, зможуть випробувати себе у стрільбі з лука, придбати витвори ковальського та гончарного мистецтва, а також ознайомитися з історією одного з найстаріших замків, що є на території нашої країни.
Фестиваль проводитиметься під патронатом міського голови Луцька – пана Кривицького Антона Федоровича, а також Генерального Консульства Республіки Польща та Почесного Консульства Литви.
Організатори фестивалю – Львівське Молодіжне Товариство історичної реконструкції "Срібний Вовк" та Незалежна молодіжна громадська організація “Демократичне об’єднання”.
Інтерес до середньовічної культури Європи невмирущий. Ця загадкова доба, яку гуманісти епохи Відродження разом з просвітниками XVIII ст. називали "темними віками" (термін gotico був введений італійцями і означав "варварське" мистецтво попередньої епохи), і яка згодом дала могутній поштовх розквіту доби романтизму – мала і має величезне значення, надто коли мова заходить про становлення європейських національних культур.
"Майбутнє починається у минулому".
Сучасна Європа переживає новий спалах інтересу до своєї історії. Це помітно хоча б по кількості організацій, які займаються тим, що зветься історичною реконструкцією – тобто відтворенням матеріальної та духовної культури минулих епох. Найбільша і найвідоміша з них - SCA (Society for Creative Anachronism – "Спільнота креативного анахронізму") – існує більше ніж 30 років і налічує тисячі членів в усьому світі. Відомими є також АЕММА (Academy of European Medieval Martial Arts), ARMA (The Assotiation for Renaissance Martial Arts), EMA (Early Medieval Alliance), IMA (International Medieval Alliance) та багато інших. Ці організації тісно співпрацюють з багатьма музеями світу, археологами, мистецтвознавцями; вони вивчають бойові мистецтва середньовічної Європи та влаштовують грандіозні свята, зі справжніми кінними лицарськими турнірами та масовими сутичками, в яких приймають участь тисячі людей. Сусідня нам Польща теж наслідує цей приклад – влаштовуючи рік у рік Грюнвальдську битву, точніше – фестиваль, під час якого відбувається відтворення тих далеких подій. У Беларусі вже кілька років підряд у березні проводиться великий фестиваль "Білий Замок", який збирає сотні учасників з усього СНД, а зовсім недавно, в середині серпня, відбувся другий щорічний фестиваль у Навагрудку. Приблизний же список найбільших щорічних заходів, куди більш-менш реально можуть потрапити українські реконструктори, виглядає таким чином:
"Білий Замок" (Мінськ – Молодечно, Беларусь) – турнірний фестиваль;
"Гарди", що влітку проводить Асоціація "Гардаріка" (Росія) – фестиваль, присвячений європейській культурі раннього Середньовіччя;
"Тоже Битва" (Підмосков’я, Росія) – елітний російський фестиваль;
"Лицарський Замок" (Виборг, Росія) – турнірний фестиваль;
"Грюнвальд" (Грюнвальд, Польща) – відтворення подій 1410 р., масова битва;
"Йомсборг" (Волин, Польща) – фестиваль, присвячений культурі вікінгів;
"Генуезький Шолом" (Судак, Україна) – комерційний фестиваль;
"Заславський Набат" (Заславль, Беларусь) – турнірний фестиваль.
У Європі існує також безліч фестивалів, основною метою яких є розвага туристів. Один з найяскравіших – знаменитий фест у Кальтенберзі (Німеччина).
На жаль, "Генуезький Шолом" - поки що єдиний великий фестиваль в Україні. Але хоча цьогорічні фестивалі у Судаку зібрали чимало учасників, проте одного фестивалю, хоч і дещо розтягненого у часі, для України явно мало.
Перші клуби, що мали відношення до реконструкції, з’явилися на території СРСР у 1970-х роках. (Щоправда, на той час у Європі цей рух вже став частиною бізнесу.) Це були військово-історичні клуби (ВІК-и), які згодом об’єдналися у Всесоюзну федерацію. У 1989 році Радянська Асоціація Любителів Наполеонівської Епохи виявилася єдиною іноземною організацією, що була запрошена у Париж на 200-літній ювілей Великої французької революції. У цей же рік народився фестиваль "День Бородіна", який сьогодні є одним з найпрестижніших і який збирає ентузіастів з усіх куточків світу.
Втім, наразі у Західній Європі реконструкторів на порядок більше, ніж у СНД, наприклад у самій лише Польщі налічується від 200 до 300 клубів, що займаються реконструкцією пізнього Середньовіччя. У Чехії перші клуби з’явилися у 1961-1963 роках, а активний рух почався у 70-х роках. У польському Голубдобженському замку вже протягом двадцяти років проводяться загальноєвропейські лицарські турніри, де збираються лицарі з Франції, Англії, Німеччини, Іспанії та інших країн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вервольф
Повідомлення: 731
|
|
| Ну і що то? |
|
|
_________________
Hige sceal ?e heardra, heorte ?e cenre,
mod sceal ?e mara ?e ure m?gen lytla?.
|
|
|
|
|
|
Вервольф
Повідомлення: 1987
|
|
| А где делась ветка впечатлений? |
|
|
_________________
Дева!
Помни, быть дамой рыцаря - доля плохая!
Люби викингоса - если ты не тупая! (с)
http://www.bran-deas.kiev.ua/
|
|
|
|
|
|
|
|
Громадсько-політичний
тижневик „Луцький Замок”
ГОЛОВНИЙ ПРИЗ ЛИЦАРСЬКОГО ТУРНІРУ „МЕЧ ЛУЦЬКОГО ЗАМКУ” ПОЇХАВ ДО ОДЕСИ
11-12 вересня у замку Любарта під патронатом Луцького міського голови Антона Кривицького відбувся ІІ Міжнародний фестиваль середньовічної культури „Меч Луцького замку”, присвячений 575-ій річниці зібрання у Луцьку монархів європейських держав.
Близько двохсот представників численних клубів історичної реконструкції з України, Білорусі, Молдови гостинно прийняв у своїх стінах Луцький замок
Розпочався фестиваль, як того вимагають правила турнірів, лицарською присягою та благословенням на подвиги від прекрасних дам. А трохи згодом змішались в одне ціле бойові мечі та щити, скрегіт сталевих обладунків та стогони поранених. Зійшлися на полі бою у масовій битві - "бугурті" - лицарі та їх зброєносці з реконструкторських клубів "Тангар "(Одеса), "Глибинний страж", "Дружина Київська", "Бран Юг", "БеZДупля", "Вільні стрілки". "Італія", "Нова Ірландія", "Франція"(Київ), "Білий Вовк"{Брест). "Золота Шпора" (Мінськ - Заславль), "Варяг"(Харків). "Срібний Вовк"(Львів), "Хелм", "Срібний Грааль", "Соколина Вежа"(Луцьк), унія "Меч і Ворон"(Мінськ). І серця глядачів завмирали від жаху та співчуття до переможених, які важко падали під сталевими клинками доблесних супротивників.
Та центральною подією фестивалю, його найграндіозніше видовище стало лицарський турнір, який після тривалого забуття отримав у сучасній Європі своє друге народження. За правилами у поєдинках "Меч-меч" або "Щит-меч" переможцем вважається та отримує шарф переможеного той лицар, що набрав більше балів, ніж супротивник.
За дотриманням усіх правил слідкував чесний та непідкупний Маршал турніру, представник київського клубу "Княжий Град" Євген Чігішев.
Між лицарськими поєдинками гості фестивалю мали змогу почути музику часів Середньовіччя, а також скандинавський та ірландський фольк у виконанні відомого білоруського гурту Зміцера Сосновського "Стари Ольса", львівських музичних гуртів "Бурдон" і "Львівські менестрелі" та київських "Баскерів".
Гурт із Мінська "Стари Ольса" існує вже 5 років, за цей час записані чотири альбоми та створений музичний проект. Музиканти гурту за допомогою використання максимально відповідних копій старовинних білоруських інструментів намагаються відновити музичні традиції Великого князівства Литовського, за часів якого був створений унікальний синтез народної та придворної музики.
Сучасні шоу-обробки старовинних ірландських танців, на кшталт відомих усьому світові "Riverdance", привіз з Сімферополя жіночий дует "Буфони". А ще нікого не залишив байдужим "танець живота" у виконанні солісток харківського ансамблю "Схід", виступи якого були просякнуті східною тематикою.
Один із організаторів - клуб історичної реконструкції "Срібний Вовк" - привіз з собою на фестиваль справжнісіньких Блазнів та ... Ката. Невгамовні середньовічні клоуни веселили присутніх, задираючись мов ті півні до лицарів, за що неодноразово були биті та бігали за малечею, що намагалась дотягнутись до дзвінких прикрас на блазнівських ковпаках. А Кат...
– Чому саме Кат? Я дуже часто беру участь у всеукраїнських ролевих іграх, які побудовані без чіткого сценарію та в яких учасники грають самі для себе. Там мені чомусь найчастіше дістається роль головного наглядача у "царстві мертвих", куди потрапляють усі "вбиті" у поєдинках лицарі. Можливо, саме тому призначили у Луцьку бути садистом, - поділився своїми думками Кат (в житті звичайнісінький, але дуже симпатичний програміст) Богдан Іванишин.
Богдан прийшов у "Срібний Вовк" у 1999 році, відтоді постійно поєднує навчання та роботу у невеликій комп'ютерній фірмі з захоплюючими лицарськими турнірами. А ще він самостійно навчився робити лицарські обладунки.
До речі, хоча реконструкція має шалену популярність не тільки в Європі, але й в Україні, однак слід зазначити, що це дуже дороге задоволення. Адже при виготовленні одягу використовуються тільки натуральні матеріали та хутро, усе, починаючи від клопіткої вишивки на одязі і закінчуючи лицарськими обладунками, робиться вручну. Окрім вміння виготовити якусь річ, потрібні знання щодо належності її до певного періоду. І ця потреба змушує зацікавлених людей або просиджувати в бібліотеках чи Інтернеті у пошуках потрібної інформації, або звертатися за допомогою до археологів, істориків та мистецтвознавців.
При виготовленні обладунків в Україні використовують листове залізо, залізні заклепки та шкіряні ремені, інколи бронзу. Серед інструментів - спеціальні дрелі, різаки, молотки. Ціна обладунків залежить від виду, якості та майстерні. До речі, найкраща в Україні майстерня обладунків належить керівнику київського клубу "Глибинний страж" Сергію Туру (Туру Київському). Стиль його відрізняється наявністю не стільки дійсно історичних обладунків, а скоріше просто гарних та високохудожніх, у напрямку "фентезі".
А ще за час фестивалю лучани та гості міста змогли побачити групові бої за спортивною системою "6x6", турнір лучників, придбати витвори ковальського та гончарського мистецтва, оцінити ручну вишивку на вбранні прекрасних дам.
Закінчився ІІ Міжнародний фестиваль середньовічної культури "Меч Луцького замку" нагородженням переможців. Отож, за допомогу у проведенні турніру був нагороджений клуб "Франція" (Київ); за справедливість та непідкупність – Маршал турніру Євген Чігішев; за перемогу у стрілецькому турнірі – Микита Леонов "Вільні стрільці (Київ); за перемогу у групових боях – "Франція"(Київ); за шляхетність на ристалищі - Ефоін Щитонхейр "Меч і Ворон" (Мінськ); за бойовий дух - Лучезар Київський "Глибинний Страж" (Київ).
Переможцем лицарського турніру після нелегкої боротьби став представник одеського клубу "Тангар" Євген Чеховський. Він отримав головний приз - меч Луцького замку та увінчав короною обрану ним Королеву любові і краси - леді Агнесу.
Ірина БЕЛОЦЬКА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Волинський обласний
тижневик „Віче”.
ПІВЦАРСТВА – ЗА ЛИЦАРСТВО!
Якщо лицарські обладунки приймаються сучасниками як, екзотика, це нормально. Страшно подумати, що саме поняття лицарства може стати чимось екзотично рідкісним, таким собі зблиском далекої історії, що сяйне на мить і зникне, як сонячний зайчик на склі. Адже романтичні стосунки чоловіка і жінки його серця, принципи честі і відваги, які покладені в основу поняття лицарства, - це те, чого так не вистачає нашому закомп’ютеризованому суспільству. Цю думку не раз чула у дні 2-го Міжнародного фестивалю „Меч Луцького замку”. Отож про фестиваль, на який з’їхалося молоде лицарство з Києва, Львова, Одеси, Сімферополя, Мелітополя, Харкова, білоруських Мінська і Бреста та російського Череповця. Заявлені раніш учасники з Німеччини, Польщі і Чехії до Луцька не доїхали – за повідомленням центральних телеканалів, вони прийняли участь у Збаражі Тернопільської області, де у ці ж вихідні проходив такий же лицарський турнір.
—Га-а-аспада рицарі! Прігатовиться к бою! Патарапггєсь!
Підсилений апаратурою голос вдаряє нам у вуха при вході до замку. Якась жінка аж зупинилася біля В’їзної вежі:
—Господи! Невже наш замок штурмом беруть?!
Замку нічого не загрожувало. Стояв собі і посміхався щілинами у древніх мурах — він ще й не таке чув, але вистояв. Хіба здивувався трохи наш рідненький: і коли вже той ведучий зі столичного Києва заговорить українською? Може, пора б уже хлопцям у кодекс своєї лицарської честі записати пункт про вивчення державної мови... Бо ж то таки українські лицарі, а не якісь варяги...
Та за брязкотом мечів запеклого бугурту (масової битви всіх лицарів і зброєносців), яким розпочалися дійства фестивалю у Старому місті, не всі почули це зітхання замку.
Дійств було так багато, що в цікавих очі розбігалися: і лицарські турніри, і групові бої, і виступи танцювальних та музичних колективів, і змагання лучників, і блазнювання блазнів... Хтось не міг відвести погляд від катівні, очікуючи, коли покотиться по осінній траві голова нещасного... А хтось відвертав голову а інший бік від цього видовища і вважав за краще у цей момент роздивлятися обладунки лицарів та вишукані середньовічні сукні їхніх прекрасних дам. А подивитися було на що!
До речі, неменше захоплених поглядів було звернуто і на розкішну, довгу, аж до колін, русяву косу Іванки Євсеєвої. Коса була тим орієнтиром, за яким журналісти розшукували Іванку. А розшукували тому, що вона та її чоловік Андрій Мар'ясов — із клубу (історичної реконструкції "Срібний вовк". А львівський "Срібний вовк" разом із луцькою незалежною молодіжною громадською організацією "Демократичне об'єднання" і за підтримки міської влади Луцька організовували фестиваль.
Іванка та Андрій познайомилися у лицарському клубі, одружилися минулого року, на Андрія (13 грудня), не уявляють свого життя без лицарського побратимства і абсолютно переконані, що саме його ренесанс сприяє фізичному гартуванню і моральному удосконаленню молоді. Недарма ж, скажімо, у Білорусі заняття у таких клубах має підтримку на державному рівні і навіть прирівнюється до військової підготовки. Хоча, як сказав Андрій, він не ідеалізує сучасних лицарів — це звичайні люди, виховані у сучасних умовах, але добре вже те, що вони прагнуть бути кращими і що їхнє захоплення спонукає їх до цього. Про цьогорічний фестиваль у Луцьку лицарське подружжя сказало: „Він кращий, як минулорічний. І сподіваємося, що наступний буде ще кращим".
У кожному бою є свої переможці). На жаль, лучанам з клубів "Соколина вежа", "Святий Грааль" і "Хелм" лаври абсолютних лідерів цього разу не дісталися — наші хлопці потрапили тільки до півфіналу. Найбільше нагород взяли кияни. Переможцем лицарського турніру став Євген Чеховський з одеського клубу Тангар". На правах переможця він обирав королеву. Нею стала його одноклубниця Ірина Кириленко. Євген навчається в Одеському водному університеті. Це його десятий бій і четверта перемога Вміє хлопець не тільки на ристалищі битися — всі свої обладунки (а це 30 кілограмів!) змайстрував сам, власними руками. Ірина — студентка геолого-географічного факультету Одеського національного університету імені Мечникова. До речі, Ірина розмовляла такою гарною соковитою українською мовою, що я засумнівалася, а чи корінна одеситка вона. Виявилося, що й справді ні, Ірина народилася і виросла у... Санкт-Петербурзі. Її батько військовий, отож доводилося подорожувати. Але в сім'ї Кириленків усі з пелюшок розмовляють українською. Це — родинний кодекс честі, таке собі національне лицарство.
І ще один штрих до фестивалю — глядацький.
Богдан Костючук, працівник Волинського державного архіву: — Я захоплююся середньовіччям. Такі дійства, як цей фестиваль, ніколи не пропускаю. Дуже цікаво було: і поєдинки, і музика, і танці, і костюми прекрасні. Отримав величезне задоволення. Приємно, що такий фестиваль проходить у нашому древньому місті і стає ще однією його візиткою.
Іван Гаврилюк, директор Луцької художньої школи: — Дуже гарно. І дуже добре, що молодь цікавиться історією, культурою. Вважаю, що такі фестивалі треба розвивати.
Тарас Рабан, директор історико-культурного заповідника "Старе місто": — Я тут був і як просто глядач, і як людина, зобов'язана сприяти проведенню фестивалю. Тим більше, що і наші луцькі клуби діють на території замку — вони мають тут приміщення. Це вже п'ятий турнір у замку, вдруге він має статус міжнародного фестивалю. Цього року було багато, як ніколи, людей. Багато цікавих заходів у рамках фестивалю. Молодь тягнеться до вивчення історії, в поті чола працює над виготовленням середньовічної зброї, костюмів — гарне захоплення. А ще фестиваль сприяє популяризації нашого міста і його замку. І це також важливий момент.
Якщо не віриш у лицарство — У Луцький замок не пройдеш; тут чесний бій, тут виграє сильніший; вода із рук прекрасної дами цілющу силу має, в бою допомагає; і в блазня серце гаряче — за прекрасною дамою плаче.
Надія ГУМЕНЮК. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пэри
Повідомлення: 647
|
|
А еще сказали, что сегодня фест показывали по ТЕТу.. и знаете когда?? В ПЯТЬ УТРА!
Видимо не дорос еще фестиваль до шести-восьмичасовых выпусков новостей |
|
|
_________________
О, царь! Куда годится эта сказка в сравнении с той, которую я рассказала бы тебе, если бы ты мне позволил!
|
|
|
|
